звикнути
Смотреть что такое "звикнути" в других словарях:
звикнути — див. звикати … Український тлумачний словник
звикнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
звикнути — звикну, неш, Пр. Див. звикати … Словник лемківскої говірки
заобикнути — звикнути … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
наложитися — звикнути, привчитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
адаптуватися — у/юсь, у/єшся, док. і недок. 1) Пристосуватися (пристосовуватися) до умов існування, функціонування (про живий організм, орган і т. ін.). 2) перен. Звикнути (звикати) до нового середовища, до незвичних умов (праці, побуту і т. ін.); освоїтися… … Український тлумачний словник
злюбити — злюблю/, злю/биш; мн. злю/блять; док., перех., частіше із заперечною част. не. 1) Відчути прихильність, повагу і т. ін. до кого небудь. 2) розм. Відчути сердечний потяг до особи іншої статі; покохати. 3) Дуже звикнути, приохотитися до чого небудь … Український тлумачний словник
обашморитися — рюся, ришся, док., заст. Звикнути, призвичаїтися … Український тлумачний словник
обтерпітися — плюся, пишся; мн. обте/рпляться, док., розм. Звикнути, притерпітися до чого небудь … Український тлумачний словник
обходитися — I обх одитися джуся, дишся, недок., обійти/ся, обійду/ся, обі/йдешся, док. 1) без кого – чого. Зараджувати собі в чомусь без кого , чого небудь. || чим. Задовольнятися тим, що є, не користуватися нічим іншим, певною мірою обмежуючи себе, свої… … Український тлумачний словник
